Коронарне стентування

Щороку тисячі людей потрапляють до лікарні через раптовий біль за грудиною. Часто за таким симптомом стоїть гостре припинення кровотоку в коронарній артерії. Саме в цей момент серцевий м'яз починає втрачати кисень.

Найбільша проблема полягає в тому, що серце не може довго залишатися без кровопостачання. Кожна хвилина закритої артерії означає загибель нових клітин міокарда. Тому при гострому інфаркті міокарда головним завданням стає не просто зняти біль, а якнайшвидше відновити кровотік у судині.

Коронарне стентування
Що таке коронарне стентування

Коронарне стентування - це метод відновлення кровотоку в коронарних артеріях при їх звуженні або закупорці, під час якого лікар встановлює всередину судини стент - металевий каркас, що підтримує її просвіт відкритим і забезпечує надходження крові до міокарда.

Якщо пояснювати простіше, проблема виникає тоді, коли атеросклеротична бляшка звужує просвіт судини або повністю перекриває його тромбом. Частина серця починає відчувати дефіцит кисню. Людина може відчувати стискаючий біль за грудиною, задишку, різку слабкість, холодний піт або страх смерті.

Під час стентування лікар фактично відкриває шлях для крові. Після встановлення стента кров знову починає надходити до ділянки міокарда, яка залишилася без живлення.

При гострому інфаркті міокарда саме швидкість відновлення кровотоку часто визначає, скільки серцевого м'яза вдасться зберегти.

Коротко про коронарне стентування
Коронарний стент являє собою

тонкий металевий каркас у вигляді сітки, який розкривається всередині артерії та підтримує її просвіт відкритим.

Перед встановленням стента

лікар зазвичай виконує балонну ангіопластику. Невеликий балон роздувається в місці звуження та притискає атеросклеротичну бляшку до стінки судини.

Після цього в артерії залишається стент,

який запобігає повторному спадінню судини.

У відділенні інтервенційної кардіології та радіології лікарні ім. І. І. Мечникова коронарні втручання виконуються цілодобово. Близько 70% пацієнтів надходять в ургентному порядку, а найчастішою причиною втручання є гострий інфаркт міокарда. Для проведення процедур використовується ангіографічна система Canon, яка дозволяє лікарю в режимі реального часу бачити коронарні артерії, контролювати проходження інструментів та оцінювати результат втручання безпосередньо під час процедури.

Яку термінологію часто використовують пацієнти

Коли люди шукають інформацію про лікування серцево-судинних захворювань, вони часто використовують різні назви однієї й тієї самої процедури.

«Стентування серця» - найпоширеніша назва коронарного стентування серед пацієнтів. Медично правильніше говорити про стентування коронарних артерій, оскільки стент встановлюється саме в судину, яка живить серце.

«Стенд у серці» - поширена розмовна помилка. Насправді мова йде про стент - спеціальний металевий каркас, який підтримує просвіт артерії відкритим.

«Серцевий стент» - так зазвичай називають коронарний стент, який встановлюється під час лікування ішемічної хвороби серця або інфаркту міокарда.

«Стенд при інфаркті» - під цим формулюванням найчастіше мають на увазі ургентне коронарне стентування при гострому інфаркті міокарда, коли лікар відкриває закриту артерію та відновлює кровопостачання серця.

Незалежно від того, яку назву використовує пацієнт, у більшості випадків йдеться саме про коронарне стентування - процедуру, спрямовану на відновлення кровотоку в судинах серця.

Думка експерта

Соболєв Дмитро Сергійович, завідувач відділення інтервенційної кардіології та радіології:

"Найчастіше люди думають, що інфаркт завжди починається з дуже сильного болю. Насправді це не завжди так. Ми регулярно бачимо пацієнтів, які кілька годин або навіть добу терплять дискомфорт у грудях, пояснюючи його остеохондрозом, перевтомою чи підвищеним тиском. У цей час артерія залишається закритою, а серцевий м'яз продовжує втрачати життєздатні клітини. Саме тому при будь-якому новому або незвичному болю за грудиною краще помилитися та звернутися по допомогу, ніж втратити дорогоцінний час."

Коли може знадобитися коронарне стентування

Найчастіше потреба у стентуванні виникає тоді, коли кровотік по коронарній артерії стає недостатнім для нормальної роботи серця.

Однією з найпоширеніших причин є стенокардія. Людина помічає, що раніше могла без проблем піднятися сходами на четвертий поверх, а тепер біль або стискання у грудях з'являються вже після кількох прольотів. Так організм сигналізує, що серце не отримує достатньо кисню під навантаженням.

Ще більш небезпечна ситуація виникає при гострому коронарному синдромі. Бляшка пошкоджується, на її поверхні утворюється тромб, і просвіт артерії може перекритися повністю. Саме так розвивається інфаркт міокарда.

Окрему категорію становлять пацієнти з постінфарктним кардіосклерозом. Навіть після перенесеного інфаркту лікар може виявити критичні звуження інших коронарних артерій, які створюють ризик повторної судинної катастрофи.

У деяких випадках наші лікарі виконують втручання навіть при складних багатосудинних ураженнях або хронічних оклюзіях коронарних артерій, коли судина залишається закритою тривалий час.

Як зрозуміти, що проблема може бути саме у коронарних артеріях

Багато людей очікують, що серцеві проблеми завжди проявляються різким і сильним болем. Але в реальній клінічній практиці все часто виглядає інакше.

Людина може кілька місяців помічати, що швидше втомлюється під час ходьби. З'являється задишка при підйомі сходами. Час від часу виникає відчуття стискання за грудиною після фізичного навантаження або емоційного стресу. Після відпочинку симптоми минають, тому багато хто відкладає звернення до кардіолога.

Так часто проявляється ішемічна хвороба серця. Причина полягає в тому, що звужена артерія ще здатна забезпечувати серце кров'ю у спокої, але вже не справляється під час навантаження.

Інша ситуація - гострий інфаркт міокарда. У цьому випадку біль за грудиною не зникає після відпочинку, може тривати понад 20-30 хвилин, супроводжуватися холодним потом, різкою слабкістю, відчуттям нестачі повітря або нудотою.

Іноді першим проявом стає не біль, а раптова задишка. Особливо часто це трапляється у літніх пацієнтів, людей із цукровим діабетом або перенесеними серцево-судинними захворюваннями.

Саме тому наші кардіологи оцінюють не лише окремий симптом, а всю клінічну картину: коли з'являються скарги, що їх провокує, як вони змінюються з часом і наскільки обмежують повсякденну активність людини.

Які обстеження проводяться перед реваскуляризацією міокарда

Коронарне стентування є одним із методів реваскуляризації міокарда - відновлення нормального кровопостачання серцевого м'яза. Але перед тим як лікар ухвалить рішення про ендоваскулярне втручання, необхідно зрозуміти, де саме знаходиться проблема та наскільки вона небезпечна.

Першим етапом зазвичай стає електрокардіографія. При гострому інфаркті ЕКГ може показати характерні зміни вже в перші хвилини після появи симптомів.

Важливу інформацію дає ехокардіографія. Під час ультразвукового дослідження кардіолог оцінює скоротливість серцевого м'яза, стан клапанів та наслідки вже перенесених ішемічних подій.

У деяких пацієнтів додатково використовуються холтерівське моніторування ЕКГ або добове моніторування артеріального тиску. Особливо коли симптоми виникають періодично і не вдається зафіксувати проблему під час звичайного прийому.

Однак ключовим дослідженням перед більшістю ендоваскулярних втручань на коронарних артеріях залишається коронарографія. Саме під час коронарографії лікар отримує можливість побачити внутрішній просвіт артерій, визначити місце звуження, оцінити його протяжність та ступінь порушення кровотоку.

У багатьох випадках діагностична коронарографія одразу переходить у лікувальну процедуру. Якщо інтервенційний кардіолог бачить критичне звуження, відновлення кровотоку може бути виконане під час того ж втручання без додаткових госпіталізацій.

Як проходить коронарне стентування

Для більшості пацієнтів одне з головних питань звучить просто: "Що зі мною буде відбуватися в операційній?"

Процедура виконується в ангіографічній операційній під місцевою анестезією. У переважній більшості випадків людина залишається при свідомості та може спілкуватися з медичною командою.

Спочатку лікар отримує доступ до артеріальної системи через променеву артерію на руці або через стегнову артерію. Після цього через судини проводяться тонкі катетери, які під рентгенологічним контролем досягають коронарних артерій.

Наступний етап - введення контрастної речовини. Завдяки цифровій ангіографії лікар бачить судини серця на екрані та може точно визначити місце звуження або закупорки.

Потім через проблемну ділянку проводиться спеціальний провідник. Саме він створює шлях для всіх наступних інструментів.

У більшості випадків перед імплантацією стента виконується балонна ангіопластика коронарних артерій. Балон роздувається в місці звуження та механічно розширює просвіт судини.

Після підготовки ураженої ділянки лікар встановлює коронарний стент. Під час розкриття він щільно притискається до стінки артерії та формує новий стабільний просвіт для проходження крові.

Після завершення процедури виконується контрольна ангіографія. Лікар оцінює швидкість кровотоку, положення стента та відсутність ускладнень.

Уся процедура може тривати від 30 хвилин до кількох годин.

Які стенти використовуються сьогодні

За останні роки технології коронарного стентування суттєво змінилися.

Раніше широко використовувалися металеві стенти без покриття. Вони ефективно усували звуження, але ризик повторного заростання судини залишався відносно високим.

Сьогодні значна частина пацієнтів отримує стенти з лікарським покриттям. На поверхні такого стента знаходиться спеціальна речовина, яка поступово вивільняється та пригнічує надмірне розростання тканин усередині судини.

Саме такі системи використовуються найчастіше і в нашому відділенні під час лікування ішемічної хвороби серця та гострого інфаркту міокарда.

Тип стента лікар обирає індивідуально. Враховується діаметр судини, довжина ураження, характер атеросклеротичної бляшки, наявність кальцинозу та супутніх захворювань пацієнта.

Окрему категорію становлять складні біфуркаційні ураження, коли звуження розташоване в місці поділу артерії на дві гілки. Такі втручання вважаються одними з найбільш технічно складних у сучасній інтервенційній кардіології та потребують ретельного планування кожного етапу процедури.

Чи можна отрмати коронарне стентування безкоштовно

Після того, як лікар визначив необхідність втручання, багато пацієнтів одразу запитують про його вартість. Це зрозуміло, адже коронарне стентування належить до високотехнологічних процедур, які потребують спеціального обладнання та витратних матеріалів.

З 2026 року коронарні втручання в Україні фінансуються через Програму медичних гарантій НСЗУ. За наявності медичних показань пацієнти можуть отримати стентування безкоштовно у закладах охорони здоров'я, які мають відповідний договір з Національною службою здоров'я України.

У лікарні ім. І. І. Мечникова в межах пакета медичних гарантій виконуються:

  • діагностична коронароангіографія;
  • балонна ангіопластика коронарних артерій;
  • коронарне стентування;
  • ургентне стентування при гострому інфаркті міокарда.

Це означає, що пацієнт може отримати стент безкоштовно, якщо процедура показана за результатами обстеження та відповідає умовам програми медичних гарантій.

Для пацієнтів із гострим інфарктом міокарда допомога надається за екстреними показаннями. У таких ситуаціях час має вирішальне значення, тому після госпіталізації лікарі проводять необхідну діагностику та, за потреби, негайно виконують відновлення кровотоку в коронарній артерії.

Якщо мова йде про планове лікування ішемічної хвороби серця або стенокардії, пацієнт повинен пройти консультацію кардіолога та необхідні обстеження. Остаточне рішення щодо необхідності коронароангіографії, ангіопластики чи стентування приймає інтервенційний кардіолог на підставі клінічної ситуації та результатів досліджень.

Що відбувається після коронарного стентування

Одна з найпоширеніших помилок полягає в тому, що пацієнт сприймає встановлення стента як повне вилікування атеросклерозу.

Насправді стент усуває наслідок - конкретне критичне звуження або закупорку артерії. Але причина - сам атеросклеротичний процес, не зникає. Якщо не впливати на причину захворювання, нові звуження можуть з'являтися в інших ділянках коронарного русла.

Саме тому після реваскуляризації міокарда починається не менш важливий етап лікування.

Після процедури пацієнт отримує препарати, які перешкоджають утворенню тромбів усередині стента. Для більшості людей це один із ключових факторів успішного довгострокового результату.

Також кардіолог оцінює рівень холестерину, артеріальний тиск, супутній цукровий діабет, функцію нирок та інші фактори ризику, які впливають на подальший перебіг захворювання.

У перші дні після втручання багато пацієнтів дивуються, наскільки швидко можуть повернутися до звичайної активності. Але швидке покращення самопочуття не означає, що лікування завершене.

Серце потребує часу для відновлення. Особливо якщо стентування виконувалося під час гострого інфаркту міокарда.

Від чого залежить результат лікування

Результат залежить не лише від технічно правильно виконаної процедури.

Важливу роль відіграє те, наскільки швидко пацієнт потрапив до лікаря після появи симптомів.

При гострому інфаркті міокарда різниця між першою годиною та шостою годиною після закриття артерії може означати зовсім різний обсяг пошкодження серцевого м'яза.

Не менш важливим фактором є характер ураження коронарних артерій.

Одна справа - локальне звуження однієї судини. Інша - багатосудинне ураження, виражений кальциноз або хронічна оклюзія, яка формувалася роками.

Значення має і функція серця до втручання. Якщо значна частина міокарда вже втратила скоротливість через перенесені інфаркти, відновлення може потребувати більше часу.

Окремо варто сказати про спосіб життя після лікування.

Продовження куріння, неконтрольований цукровий діабет, високий рівень холестерину та відмова від призначених препаратів суттєво збільшують ризик повторних серцево-судинних подій.

Можливі ризики та ускладнення

Будь-яке внутрішньосудинне втручання має потенційні ризики. Але важливо правильно розуміти співвідношення користі та небезпеки.

Якщо артерія закрита під час інфаркту, відмова від лікування майже завжди створює значно більшу загрозу для життя, ніж сама процедура.

До можливих ускладнень належать кровотечі в місці пункції артерії, алергічні реакції на контрастну речовину, порушення ритму серця або тромбоз стента.

Саме тому під час втручання використовується постійний моніторинг життєво важливих показників, а після процедури пацієнт перебуває під наглядом медичної команди.

У відділенні інтервенційної кардіології та радіології лікарні ім. І. І. Мечникова цілодобово функціонує власна кардіореанімація, що особливо важливо для пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, кардіогенним шоком та іншими критичними станами.

 Приклад із практики
МІРОШНИЧЕНКО Андрій Юрійович
Завідувач центру ендоваскулярних досліджень

До відділення інтервенційної кардіології та радіології був госпіталізований чоловік із болем за грудиною та задишкою, які періодично турбували його протягом кількох днів. Спочатку пацієнт пов'язував погіршення самопочуття з підвищеним артеріальним тиском та фізичним перевантаженням, тому за медичною допомогою не звертався.

Під час обстеження лікарі виявили ознаки перенесеного інфаркту міокарда та багатосудинне атеросклеротичне ураження коронарних артерій. На перший погляд ситуація виглядала запізнілою для активного втручання. Проте результати коронароангіографії, дані ехокардіографії та загальний стан пацієнта свідчили про те, що частина міокарда залишалася життєздатною і могла отримати користь від відновлення кровотоку.

Після обговорення клінічної ситуації команда ухвалила рішення виконати коронарне втручання. Під час коронароангіографії було підтверджено критичний стеноз однієї з коронарних артерій, після чого лікарі провели її стентування та відновили коронарний кровотік.

У цього пацієнта ключовим фактором став не час, який минув від початку симптомів, а комплексна оцінка життєздатності міокарда, анатомії коронарного русла та потенційної користі від реваскуляризації. Саме тому в інтервенційній кардіології рішення не завжди приймаються за шаблоном - кожна клінічна ситуація потребує індивідуального аналізу.

Чому пацієнти обирають лікарню ім. І. І. Мечникова

При гострому інфаркті рахунок часто йде на хвилини. Саме тому важливе значення мають не лише досвід лікаря та якість обладнання, а й готовність команди діяти негайно.

У відділенні інтервенційної кардіології та радіології цілодобово виконуються коронарографія, балонна ангіопластика та стентування коронарних артерій. Команда працює з ургентними пацієнтами 24/7, включно з хворими у критичному стані та кардіогенному шоці.

Ми розуміємо, що для пацієнта за словом "стентування" стоїть значно більше, ніж сама процедура. Це шанс зупинити інфаркт, зберегти життєздатний міокард та повернутися до активного життя.

Якщо у вас або ваших близьких з'явився біль за грудиною, задишка при навантаженні або вже встановлено діагноз ішемічної хвороби серця, не відкладайте звернення. Чим раніше лікар оцінить ситуацію, тим більше можливостей залишається для збереження здоров'я серця!

FAQ
  • Скільки триває коронарне стентування?
    У середньому від 30 хвилин до 2 годин. При складних багатосудинних ураженнях процедура може тривати довше.
  • На який час ставиться стент у серці?

    Стент встановлюється на постійній основі і зазвичай залишається в коронарній артерії на все життя. Планова заміна стента не потрібна. Після імплантації він вростає в стінку судини та продовжує підтримувати її просвіт відкритим.

  • Скільки часу приживається стент у серці?
    Зазвичай стент починає вростати в стінку артерії протягом перших тижнів після імплантації, а процес його повного покриття тканиною судини може тривати кілька місяців. Саме тому після стентування важливо регулярно приймати призначені лікарем антитромботичні препарати.
  • Чим відрізняється шунтування та стентування?
    Під час стентування лікар відновлює кровотік у звуженій коронарній артерії зсередини, встановлюючи стент через катетер без розрізу грудної клітки. Під час шунтування кардіохірург створює новий шлях для кровотоку в обхід ураженої ділянки судини за допомогою власних судин пацієнта. Простіше кажучи: стентування відкриває звужену артерію, а шунтування створює обхідний шлях навколо неї.
Автор: