Екстрасистолія

Як працює нормальний серцевий ритм і звідки береться «зайвий» удар

Щоб зрозуміти механізм екстрасистолії, важливо уявити, як у нормі працює серце. Кожне його скорочення починається з електричного імпульсу, який виникає в синусовому вузлі. Саме він задає правильний ритм і послідовність скорочення передсердь та шлуночків. Далі імпульс проходить по провідній системі серця, і міокард скорочується як єдиний злагоджений механізм.

При екстрасистолії один із відділів серця випереджає синусовий вузол і самостійно генерує імпульс. Через це виникає позачергове скорочення, яке відбувається раніше, ніж серце встигло повністю наповнитися кров'ю. Саме тому така екстрасистола часто буває слабшою за звичайне скорочення і людина її навіть не помічає.

Після цього серце робить коротку компенсаторну паузу. За цей час його камери встигають краще наповнитися кров'ю, тому наступне скорочення стає сильнішим. Саме його більшість пацієнтів описують як різкий удар у грудях, поштовх або відчуття, ніби серце на мить зупинилося, а потім знову запрацювало.

Цей механізм пояснює, чому люди можуть дуже яскраво відчувати навіть поодинокі екстрасистоли. Інтенсивність відчуттів далеко не завжди відповідає ступеню небезпеки порушення ритму. У практиці кардіолога трапляються пацієнти, які майже не помічають тисячі екстрасистол протягом доби, і навпаки - одна або дві позачергові скорочення викликають сильну тривогу та страх.

Які бувають екстрасистоли

Під час аналізу електрокардіограми велике значення має те, у якій частині серця виник позачерговий імпульс. Саме це допомагає оцінити можливі причини екстрасистолії, визначити подальшу тактику обстеження та зрозуміти, чи пов'язане порушення ритму зі структурним захворюванням серця.

Передсердні екстрасистоли

Передсердні екстрасистоли виникають тоді, коли джерело позачергового імпульсу розташоване в одному з передсердь. Це один із найпоширеніших варіантів порушення ритму.

У багатьох людей такі екстрасистоли можуть з'являтися після сильного емоційного напруження, безсонної ночі, вживання великої кількості кави або алкоголю. Вони також нерідко реєструються під час гострих вірусних інфекцій, коли організм працює в умовах підвищеного навантаження.

Якщо серце не має структурних змін, поодинокі передсердні екстрасистоли зазвичай не становлять небезпеки. Проте їх велика кількість іноді свідчить про підвищену електричну активність передсердь і може бути одним із факторів розвитку фібриляції передсердь. Саме тому лікар оцінює не лише окремі епізоди, а й їхню частоту протягом доби.

Вузлові (атріовентрикулярні) екстрасистоли

Цей різновид зустрічається значно рідше. Позачерговий імпульс виникає в ділянці атріовентрикулярного вузла - структурі, яка в нормі проводить сигнал від передсердь до шлуночків.

За відчуттями вузлові екстрасистоли майже не відрізняються від інших видів порушення ритму. Остаточно визначити їх можна лише за допомогою електрокардіографії.

Сам факт виявлення такого типу екстрасистол ще не означає наявності серйозного захворювання. Оцінка завжди проводиться комплексно - з урахуванням скарг, результатів ЕКГ, холтерівського моніторування, ехокардіографії та інших обстежень.

Шлуночкові екстрасистоли

Шлуночкові екстрасистоли виникають тоді, коли позачерговий імпульс формується безпосередньо в одному зі шлуночків серця.

Саме цей вид порушення ритму потребує найбільш уважної оцінки. Причина полягає в тому, що шлуночкові екстрасистоли можуть зустрічатися як у практично здорових людей, так і у пацієнтів після інфаркту міокарда, при кардіоміопатіях, міокардитах або інших захворюваннях, які змінюють структуру серцевого м'яза.

Особливу увагу лікар приділяє кількості таких екстрасистол. Якщо протягом доби їх дуже багато, серце постійно працює в умовах нерегулярного ритму. З часом це може впливати на скоротливу здатність міокарда та призводити до розвитку екстрасистолічної кардіоміопатії - стану, при якому знижується насосна функція серця. Важливо, що після усунення причини або лікування порушення ритму ці зміни в багатьох випадках є зворотними.

Саме тому при частій шлуночковій екстрасистолії кардіолог оцінює й функцію серця, визначає добову кількість позачергових скорочень та вирішує, чи потребує пацієнт медикаментозної терапії або консультації аритмолога.

Причини екстрасистолії

Екстрасистолія не є окремою хворобою. Це реакція електричної системи серця на різні внутрішні або зовнішні чинники. Саме тому після підтвердження порушення ритму лікар завжди намагається відповісти на головне питання: чому воно виникло саме зараз?

Умовно всі причини можна поділити на дві великі групи.

Екстрасистолія без захворювання серця

Досить часто позачергові скорочення виникають у людей, які мають повністю здорове серце. У таких ситуаціях вони пов'язані з тимчасовою зміною роботи вегетативної нервової системи або впливом зовнішніх факторів.

Найчастіше це:

• емоційний стрес;
• хронічне недосипання;
• фізичне перевантаження;
• надлишкове вживання кофеїну або енергетичних напоїв;
• куріння;
• алкоголь;
• електролітні порушення;
• захворювання щитоподібної залози;
• гарячка та гострі інфекції.

У практиці кардіолога нерідко трапляються ситуації, коли людина починає відчувати перебої саме після тривалого періоду перевтоми. Пацієнт пов'язує їх із «проблемою серця», хоча після нормалізації режиму сну, відпочинку та усунення провокуючих факторів екстрасистоли практично зникають.

Екстрасистолія при захворюваннях серця

Якщо позачергові скорочення виникають на фоні структурних змін міокарда, лікар завжди шукає основне захворювання, яке стало причиною порушення ритму.

Найчастіше це:

• ішемічна хвороба серця;
• перенесений інфаркт міокарда;
• кардіоміопатії;
• міокардити;
• хронічна серцева недостатність;
• клапанні вади серця;
• артеріальна гіпертензія з ураженням міокарда.

У таких випадках екстрасистолія є одним із проявів основного захворювання. Саме тому лікування спрямоване не лише на усунення перебоїв, а й на корекцію причини, яка призвела до їх появи.

Фактори, які можуть провокувати появу екстрасистол

Пацієнти часто запитують, чому перебої виникають не постійно, а лише в певних ситуаціях. Це пояснюється тим, що навіть за наявності схильності до екстрасистолії існують фактори, які тимчасово підвищують електричну збудливість серця.

Багато людей помічають появу перебоїв ближче до вечора після напруженого робочого дня або вночі, коли лягають у ліжко. У тиші людина починає уважніше прислухатися до власного серцебиття, тому навіть поодинокі екстрасистоли стають більш відчутними.

В інших пацієнтів екстрасистоли з'являються після великої кількості кави, алкоголю чи куріння. Іноді вони виникають після рясного прийому їжі, коли переповнений шлунок змінює положення діафрагми та активує вегетативні рефлекси. Такі особливості добре відомі кардіологам і враховуються під час збору анамнезу.

Окремо лікар звертає увагу на зв'язок порушення ритму з фізичним навантаженням. Якщо екстрасистоли виникають виключно у стані спокою та зникають під час ходьби або помірної активності, це одна клінічна ситуація. Якщо ж перебої посилюються саме під час навантаження, така картина потребує більш детального обстеження, оскільки може свідчити про приховану патологію серця.

Симптоми екстрасистолії

Прояви екстрасистолії можуть бути дуже різними. Одні пацієнти майже не помічають навіть частих позачергових скорочень, тоді як інші звертаються до лікаря після кількох епізодів, які викликають сильну тривогу. Така різниця пояснюється особливостями роботи нервової системи, кількістю екстрасистол, їхнім типом та наявністю супутніх захворювань серця.

Найчастіше пацієнти описують свої відчуття так:

• «серце ніби завмерло на секунду»;
• «щось перевернулося в грудях»;
• «раптовий сильний удар»;
• «перебої в роботі серця»;
• «відчуття провалу»;
• «наче серце збилося з ритму».

Кардіологи добре знають, що люди рідко використовують медичні терміни. Саме тому під час консультації лікар просить максимально детально описати свої відчуття: коли вони виникають, скільки тривають, що їм передує та чи зникають самостійно. Такі деталі часто допомагають ще до проведення обстеження зрозуміти характер порушення ритму.

Якщо екстрасистоли виникають часто, до перебоїв можуть приєднуватися інші симптоми:

• відчуття нестачі повітря;
• запаморочення;
• короткочасна слабкість;
• тривога;
• дискомфорт у грудній клітці;
• швидка втомлюваність під час фізичного навантаження.

У більшості випадків ці прояви швидко минають. Проте якщо перебої супроводжуються вираженим запамороченням, непритомністю, болем у грудях або різким погіршенням самопочуття, така ситуація потребує негайної медичної оцінки.

Коли екстрасистолія є варіантом норми, а коли свідчить про захворювання

Це одне з найпоширеніших запитань, яке кардіологи чують під час консультації.

У здорової людини поодинокі екстрасистоли можуть виникати протягом життя, і це не завжди означає наявність серцевої патології. Сучасні методи добового холтерівського моніторування показують, що позачергові скорочення реєструються у великої кількості людей, які ніколи не мали скарг на роботу серця.

Якщо під час обстеження не виявлено структурних змін міокарда, скоротлива функція серця збережена, а кількість екстрасистол невелика, лікування може взагалі не знадобитися. У таких випадках лікар рекомендує спостереження, усунення провокуючих факторів та контроль у динаміці.

Інша ситуація виникає тоді, коли екстрасистолія з'являється у пацієнта після інфаркту міокарда, при кардіоміопатії, міокардиті, хронічній серцевій недостатності або інших структурних захворюваннях серця. У такому випадку вона вже є частиною загальної клінічної картини й оцінюється разом з іншими показниками роботи серцево-судинної системи.

Окрему увагу кардіолог приділяє дуже частим екстрасистолам. Якщо вони становлять значну частину всіх серцевих скорочень протягом доби, навіть за відсутності виражених симптомів лікар може рекомендувати додаткове обстеження та лікування. Причина полягає в тому, що постійне порушення ритму поступово збільшує навантаження на міокард.

Саме тому відповідь на запитання «Чи небезпечна моя екстрасистолія?» неможливо дати лише за описом симптомів або однією електрокардіограмою. Для правильного висновку кардіолог оцінює історію захворювання, результати холтерівського моніторування, ехокардіографії, лабораторних аналізів та супутні фактори ризику.

Чим небезпечна екстрасистолія

У більшості людей екстрасистолія не призводить до тяжких наслідків. Проте це не означає, що будь-які перебої серцевого ритму можна залишати без уваги.

Найчастіше небезпека пов'язана не з самим позачерговим скороченням, а із захворюванням, яке стало причиною його появи. Якщо екстрасистолія виникла на тлі ішемічної хвороби серця, перенесеного інфаркту міокарда, кардіоміопатії чи міокардиту, вона може свідчити про підвищену електричну нестабільність міокарда.

При дуже великій кількості екстрасистол серце змушене регулярно працювати в неефективному режимі. Частина скорочень відбувається тоді, коли його камери ще недостатньо наповнені кров'ю. Якщо така ситуація триває місяцями або роками, насосна функція серця може поступово знижуватися.

Ще одна причина уважного ставлення до екстрасистолії полягає в тому, що іноді вона стає першою ознакою інших порушень ритму. Саме тому кардіолог оцінює, чи виникають поодинокі екстрасистоли ізольовано, чи вони поєднуються з епізодами тахікардії, фібриляції передсердь або іншими аритміями.

Водночас важливо розуміти й іншу сторону проблеми. У практиці лікарів Мечникова багато пацієнтів звертаються через сильний страх перед екстрасистолією. Після комплексного обстеження виявляється, що серце структурно здорове, а перебої мають доброякісний характер. У таких ситуаціях детальне пояснення результатів обстеження та причин виникнення симптомів часто допомагає людині позбутися постійної тривоги не менше, ніж медикаментозна терапія.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

Самі по собі поодинокі екстрасистоли рідко становлять невідкладний стан. Проте існують ситуації, коли порушення ритму може бути проявом гострої серцево-судинної патології або супроводжуватися небезпечними для життя ускладненнями.

Негайно звернутися за медичною допомогою необхідно, якщо перебої в роботі серця супроводжуються:

• сильним або стискаючим болем у грудній клітці;
• вираженою задишкою;
• втратою свідомості або переднепритомним станом;
• різкою слабкістю;
• холодним потом;
• значним зниженням артеріального тиску;
• відчуттям дуже частого або безперервного серцебиття, яке не минає.

Особливо уважними потрібно бути людям, які вже мають ішемічну хворобу серця, перенесли інфаркт міокарда, страждають на серцеву недостатність або кардіоміопатію. У таких пацієнтів будь-яка нова або різка зміна характеру порушень ритму потребує швидкої оцінки кардіолога.

Діагностика екстрасистолії

Далеко не завжди екстрасистолію можна зафіксувати під час звичайної електрокардіографії. Якщо позачергові скорочення виникають лише кілька разів на добу, стандартна ЕКГ, яка триває кілька секунд, може бути абсолютно нормальною.

Саме тому одним із найважливіших методів діагностики є добове холтерівське моніторування ЕКГ. Протягом 24 годин або довше спеціальний реєстратор безперервно записує роботу серця під час сну, фізичної активності, роботи та звичайних побутових справ. Це дозволяє визначити кількість екстрасистол, їхній тип, час виникнення та зв'язок із навантаженням або відпочинком.

Наступним важливим етапом є ехокардіографія. Вона допомагає оцінити будову серця, стан клапанів, товщину міокарда, скоротливу функцію шлуночків та виявити можливі структурні зміни, які могли стати причиною порушення ритму.

Залежно від клінічної ситуації кардіолог також може призначити лабораторні аналізи, дослідження функції щитоподібної залози, навантажувальні тести або коронарографію, якщо існує підозра на ішемічну хворобу серця. У лікарні Мечникова всі ці методи можуть бути виконані в межах одного закладу, що особливо важливо для пацієнтів зі складними порушеннями ритму.

Лікування екстрасистолії

План лікування залежить від того, що саме стало причиною порушення ритму. Для одного пацієнта достатньо нормалізувати сон і зменшити кількість кофеїну, а для іншого лікування починається з корекції ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії або серцевої недостатності. Саме тому універсальної схеми лікування екстрасистолії не існує.

Якщо під час обстеження встановлено, що серце не має структурних змін, кількість екстрасистол невелика, а вони не впливають на самопочуття, лікар може рекомендувати лише спостереження. У таких випадках медикаментозна терапія не завжди приносить додаткову користь, тоді як необґрунтований прийом антиаритмічних препаратів може супроводжуватися побічними ефектами.

Якщо ж перебої виникають часто, суттєво погіршують самопочуття або пов'язані із захворюванням серця, кардіолог підбирає лікування після комплексної оцінки результатів обстеження.

Залежно від клінічної ситуації можуть застосовуватися:

• усунення провокуючих факторів;
• лікування основного захворювання серця;
• медикаментозна антиаритмічна терапія;
• корекція електролітних порушень;
• консультація аритмолога щодо інтервенційних методів лікування.

Підбір препаратів завжди проводиться індивідуально. Лікар враховує не лише тип екстрасистолії, а й вік пацієнта, частоту пульсу, рівень артеріального тиску, функцію серця та наявність супутніх захворювань.

Коли може знадобитися катетерна абляція

Якщо медикаментозна терапія не забезпечує достатнього ефекту або пацієнт має дуже велику кількість однотипних екстрасистол, кардіолог може рекомендувати консультацію аритмолога щодо катетерної абляції.

Під час цієї процедури за допомогою спеціальних катетерів лікар визначає ділянку міокарда, де виникають патологічні електричні імпульси. Після її локалізації виконується точковий вплив радіочастотною енергією або іншими видами енергії, що припиняє утворення патологічного осередку.

Таке лікування найчастіше розглядають у пацієнтів із симптомною шлуночковою екстрасистолією або дуже великою кількістю позачергових скорочень, коли вони вже починають впливати на насосну функцію серця.

У лікарні Мечникова пацієнти проходять повне кардіологічне обстеження, після чого за наявності показань направляються до спеціалізованих центрів електрофізіологічної діагностики та лікування для виконання високотехнологічних втручань.

Спосіб життя при екстрасистолії

Зміна способу життя не замінює лікування, якщо причиною порушення ритму є захворювання серця. Водночас вона часто допомагає значно зменшити кількість екстрасистол у людей, які не мають структурної патології міокарда.

Кардіологи рекомендують звернути увагу на кілька звичних речей.

Перш за все - режим сну. Хронічне недосипання підвищує активність симпатичної нервової системи, через що серце стає більш чутливим до виникнення позачергових імпульсів.

Не менш важливим є помірне вживання кофеїну. Якщо людина помічає чіткий зв'язок між великою кількістю кави та появою перебоїв, варто тимчасово обмежити її споживання і оцінити зміни самопочуття. При цьому повністю відмовлятися від кави потрібно далеко не всім пацієнтам.

Корисно також звернути увагу на алкоголь, куріння та енергетичні напої. Саме після їх вживання частина людей відзначає появу або посилення перебоїв у роботі серця.

Фізична активність залишається важливою складовою здоров'я серцево-судинної системи. Якщо під час обстеження лікар не виявив протипоказань, регулярні прогулянки, плавання або інші помірні навантаження можуть позитивно впливати на загальний стан організму. Проте інтенсивність тренувань повинна визначатися індивідуально, особливо якщо екстрасистолія виникла на тлі кардіологічного захворювання.

Чого не варто робити при екстрасистолії

Після появи перебоїв багато людей починають постійно рахувати пульс, багаторазово вимірювати артеріальний тиск або шукати відповіді на форумах. Така поведінка нерідко посилює тривожність, а разом із нею - і суб'єктивне відчуття екстрасистол.

Не варто самостійно починати прийом антиаритмічних препаратів за порадою знайомих або інформацією з інтернету. Ці лікарські засоби мають чіткі показання, протипоказання та потребують контролю лікаря.

Ще одна поширена помилка - повністю відмовлятися від будь-якої фізичної активності через страх нашкодити серцю. У більшості випадків після повноцінного обстеження кардіолог навпаки рекомендує підтримувати достатній рівень рухової активності, якщо для цього немає медичних обмежень.

 Приклад із практики

МЕДВЕДИКСвітлана Миколаївна 

Обласна консультативна поліклініка

До кардіолога лікарні Мечникова звернувся 46-річний чоловік, який протягом кількох місяців періодично відчував сильні поштовхи в грудях. Найчастіше вони виникали ввечері після роботи або перед сном. Пацієнт описував їх як коротке «завмирання» серця, після якого відчувався різкий удар. Через страх він почав уникати фізичних навантажень і майже щодня вимірював артеріальний тиск.

Стандартна електрокардіограма, виконана під час консультації, не виявила порушень ритму. Проте характер скарг був настільки типовим, що лікар рекомендував провести добове холтерівське моніторування ЕКГ.

Під час дослідження були зареєстровані поодинокі шлуночкові екстрасистоли, які переважно виникали у вечірній час. Ехокардіографія не показала структурних змін серця, а лабораторні аналізи не виявили порушень, які могли б пояснити аритмію.

Під час детальної бесіди з'ясувалося, що останні кілька місяців чоловік працював без вихідних, спав по 4-5 годин на добу та випивав кілька великих чашок міцної кави щодня.

З огляду на результати обстеження медикаментозна антиаритмічна терапія не була потрібна. Кардіолог детально пояснив механізм виникнення екстрасистол, надав рекомендації щодо режиму сну, обмеження кофеїну та повторного контролю через визначений час.

Під час контрольного візиту пацієнт розповів, що після нормалізації режиму роботи перебої стали виникати значно рідше. Найважливішою зміною для нього стало не лише зменшення кількості екстрасистол, а й розуміння того, чому вони виникали та чому саме в його випадку не становили загрози.

Тож, екстрасистолія у багатьох випадках не становить загрози для життя, проте іноді стає першим проявом захворювання серця, яке потребує своєчасної діагностики та лікування.

У лікарні імені І. І. Мечникова пацієнти можуть пройти комплексне обстеження, що включає електрокардіографію, холтерівське моніторування, ехокардіографію, лабораторну діагностику та, за показаннями, інтервенційні методи дослідження. Правильно встановлена причина екстрасистолії дозволяє обрати оптимальну тактику для кожного пацієнта - від спостереження та корекції способу життя до спеціалізованого лікування порушень ритму серця.