Вертебропластика

Думка експерта

Овчаренко Д.В., лікар-нейрохірург вищої категорії, канд. мед.наук:

Пацієнти часто орієнтуються на відчуття: якщо біль став слабшим, здається, що все поступово минає. Але при ушкодженні хребця це не завжди означає відновлення. Якщо хребець не витримує навантаження, процес деформації продовжується.

Ми завжди уточнюємо просту річ - що відбувається при русі. Якщо у спокої легше, а при спробі сісти або встати біль різко посилюється, це означає, що в хребці зберігається рух. Якщо чекати, хребець поступово втрачає висоту, змінюється постава і навантаження переходить на сусідні сегменти. Через це біль може повертатися і посилюватися, а ризик нових переломів зростає.

У таких випадках ми пропонуємо вертебропластику, яка дозволяє зупинити цей процес і швидко повернути опору хребцю.

Як пацієнти називають вертебропластику

На консультації ми часто чуємо різні формулювання цієї процедури. Це нормально, тому що пацієнти описують її не медичними термінами, а через суть того, що відбувається.

Найчастіше вертебропластику називають як:

• цементування хребців або цементування хребта - коли мається на увазі введення спеціального матеріалу для зміцнення кістки;
• черезшкірна вертебропластика - більш точна назва, яка підкреслює, що процедура виконується через прокол;
• цемент у хребет - спрощене пояснення, яке пацієнти використовують, щоб описати сам механізм лікування.

Незалежно від формулювання, мова йде про одну і ту ж процедуру - внутрішню фіксацію хребця за допомогою кісткового цементу для усунення болю і відновлення опори.

Показання до вертебропластики

Основні клінічні ситуації:

• гемангіома хребця, при якій судинна тканина поступово "розмиває" кістку зсередини - навантаження перестає рівномірно розподілятися, тому навіть звичайний рух може посилювати біль;
• компресійний перелом, при якому пацієнт може лежати без болю, але не може сісти або встати - це означає, що хребець нестабільний;
• остеопоротичний перелом, коли кістка втратила щільність і не тримає навантаження - кожен рух посилює біль;
• метастатичне ураження, при якому кісткова структура руйнується і з’являється ризик колапсу хребця;
• посттравматичний стан, коли біль зберігається, незважаючи на медикаментозне лікування.

Як проходить процедура

Процедура виконується під постійним рентген-контролем. Лікар бачить положення інструментів у реальному часі і контролює кожен етап:

1. Точне визначення рівня. За допомогою С-дуги лікар визначає уражений хребець. Це виключає помилку рівня і дозволяє працювати саме там, де є проблема.
2. Формування доступу. Через прокол шкіри вводиться голка. Вона проходить через кістку до центру хребця. Важливо, що лікар контролює напрямок і глибину, щоб уникнути виходу за межі кістки.
3. Введення цементу. Кістковий цемент має рідку консистенцію і вводиться поступово. Лікар оцінює, як він розподіляється. Завдання - заповнити порожнини, які створюють нестабільність.
4. Затвердіння. Через кілька хвилин цемент твердне. У цей момент рух у хребці зникає. Це ключова точка процедури - саме тут змінюється стан пацієнта.

У нашому Центрі процедура виконується під рентген-контролем, що дозволяє лікарю бачити розподіл цементу в реальному часі і знижує ризик його виходу за межі хребця. Це критично, тому що навіть незначне відхилення може впливати на нервові структури.

Втручання проводиться в умовах повноцінної анестезіологічної підтримки, що дозволяє контролювати стан пацієнта протягом усієї процедури і безпечно працювати навіть у пацієнтів із супутніми захворюваннями. У разі необхідності пацієнт може перебувати під наглядом у реанімації.

Ми виконуємо значну кількість таких операцій в рамках мінімально інвазивного напрямку, який активно розвивається у Центрі. Загалом щороку проводиться близько 650 операцій на хребті, що дозволяє нам працювати не тільки з типовими клінічними ситуаціями, а й із складними випадками.

Відновлення після вертебропластики

Після затвердіння цементу хребець одразу стає стабільним. Це змінює механіку руху.

Пацієнт вперше пробує сісти або встати через кілька годин. Саме в цей момент він відчуває різницю. Біль, який виникав при навантаженні, зникає або значно зменшується, тому що зникає його причина - рух у зоні перелому.

У перші години лікар контролює стан пацієнта і рівень болю. Далі оцінюється, чи може пацієнт рухатися без різкого посилення симптомів.

Важливий момент: кістка не "зростається" в класичному розумінні. Стабільність забезпечує цемент. Саме тому ефект виникає швидко, а не через місяці.

Повернення до базової активності займає кілька днів. Обмеження залежать не від самої процедури, а від вихідного стану кісткової тканини і причини перелому.

 Приклад із практики

ОВЧАРЕНКОДмитро Віталійович 

Завідувач центру нейрохірургії хребта та спинного мозку

Пацієнтка 72 років звернулась зі скаргами на біль у попереку, який з’явився поступово, без чіткої травми. Біль був нестабільний: у спокої майже не турбував, але при спробі встати або пройти кілька кроків різко посилювався. Через це вона фактично перестала виходити з дому.

МРТ показало компресійний перелом одного з поперекових хребців на фоні остеопорозу. Але ситуація була не такою простою. Окрім перелому, були виражені дегенеративні зміни - протрузії дисків і артроз дуговідросткових суглобів. Це означало, що джерело болю могло бути не одне.

Ключовим у прийнятті рішення стало не МРТ, а поведінка болю. Пацієнтка могла лежати без вираженого дискомфорту, але будь-яке вертикальне навантаження одразу провокувало різкий біль. Такий характер симптомів вказує саме на рух у зоні перелому, а не на диски чи суглоби.

Було прийнято рішення виконати вертебропластику. Через кілька годин після операції пацієнтка змогла сісти без різкого болю. Наступного дня вона самостійно пересувалась по палаті.

Від чого залежить результат вертебропластики

• ступінь руйнування хребця - якщо кісткова структура частково збережена, цемент рівномірно заповнює внутрішні порожнини і блокує рух; коли хребець зруйнований значно, опора формується не повністю, тому частина навантаження продовжує припадати на ослаблені ділянки і ефект може бути неповним;
• локалізація зон руху всередині хребця - лікар орієнтується не просто на форму перелому, а на те, де саме зберігається мікрорух; якщо ці зони точно заповнені цементом, рух зникає і біль швидко зменшується; якщо частина з них залишається, симптоми можуть зберігатися;
• причина ураження хребця - при остеопорозі процес руйнування повільний, тому після стабілізації цементом стан залишається контрольованим; при метастатичних ураженнях тканина продовжує змінюватися, тому результат залежить від перебігу основного захворювання;
• кількість уражених сегментів - коли перелом один, навантаження після стабілізації розподіляється рівномірно; при множинних ураженнях змінюється вся біомеханіка хребта, і навіть після фіксації одного рівня можуть залишатися перевантажені ділянки;

• якість кісткової тканини - при вираженому остеопорозі навіть після стабілізації одного хребця інші залишаються вразливими; це означає, що ризик нових переломів зберігається і потребує окремого контролю та лікування.

Обмеження та особливості вертебропластики

Вертебропластика вирішує конкретну задачу - зупинити рух у хребці. Вона не відновлює його форму. Якщо хребець уже втратив висоту, цемент фіксує його в тому положенні, в якому він є на момент втручання.

Це важливо враховувати при плануванні лікування. Якщо деформація вже виражена, навіть після усунення болю залишається зміна біомеханіки. У таких ситуаціях лікар оцінює, чи достатньо стабілізації, чи потрібно відновлювати висоту хребця - тоді розглядається кіфопластика або більш об’ємні стабілізуючі операції.

Метод має чіткі межі застосування, які визначаються не діагнозом, а анатомією ушкодження.

Якщо є значне зміщення уламків, це означає, що структура хребця вже втратила цілісність. У такій ситуації введення цементу не зможе сформувати стабільну опору, тому що немає каркасу, який його утримає.

Якщо є компресія спинного мозку або нервових корінців, проблема вже не тільки в нестабільності, а в тиску на нервові структури. У такому випадку лікар спочатку має усунути компресію, а це можливо тільки при відкритому доступі.

Якщо руйнування хребця настільки виражене, що цемент не може рівномірно розподілитися, ефект від процедури буде обмежений. Частина навантаження залишиться на ослаблених ділянках, і біль може зберігатися.

У таких клінічних ситуаціях ми обираємо іншу тактику - відкриті втручання з декомпресією і стабілізацією, які дозволяють одночасно відновити опору і усунути тиск на нервові структури.

Тож, вертебропластика дозволяє швидко усунути причину болю - нестабільність хребця, і повернути пацієнта до активності без тривалого обмеження руху. У відділенні нейрохірургії хребта та спинного мозку лікарні ім. І. І. Мечникова такі втручання виконуються регулярно, у тому числі при складних травматичних та онкологічних ураженнях, коли важливо не втратити час і швидко стабілізувати стан.

Зверніться на консультацію, якщо біль не дає нормально рухатися або змушує обмежувати повсякденну активність. Ми пояснимо причину цього стану і запропонуємо рішення, яке реально допоможе!