Кіфопластика

Компресійні переломи хребців - одна з найчастіших причин стійкого болю в спині у пацієнтів старшого віку та людей з остеопорозом або онкологічними захворюваннями. У значній частині випадків проблема полягає не лише у самому переломі, а в тому, що хребець втрачає висоту і перестає правильно розподіляти навантаження.

У нашій практиці це виглядає типово. Пацієнт може лежати майже без болю, але не може нормально сісти або пройти кілька кроків. З часом він починає нахилятися вперед, швидше втомлюється, змінюється постава. Це означає, що ситуація вже виходить за межі одного сегмента і впливає на весь хребет.

У відділенні нейрохірургії хребта та спинного мозку лікарні ім. І. І. Мечникова ми щороку виконуємо близько 650 операцій на хребті і регулярно працюємо з такими станами. Це дозволяє нам чітко визначати, коли достатньо стабілізації, а коли потрібно відновлювати висоту хребця, щоб зупинити зміну біомеханіки.

Ключове про кіфопластику
Кіфопластика потрібна тоді,

коли хребець «просідає» після перелому і це починає впливати на положення тіла.

Стабілізація і відновлення висоти

усувають механічну причину болю і зменшують перевантаження сусідніх сегментів.

Біль зменшується швидко,

тому що усувається його причина - поєднання нестабільності і деформації.

Процедура не тільки зменшує біль,

 а й не дає хребцю далі деформуватися.

Не потребує відкритої операції

 і дозволяє швидко повернути пацієнта до активності.

Що таке кіфопластика

Кіфопластика - це пункційне втручання для відновлення висоти хребця, при якому лікар під рентген-контролем розправляє його балоном і стабілізує кістковим цементом.

Балон створює контрольований тиск усередині хребця і дозволяє частково відновити його висоту. Після цього в утворену порожнину вводиться цемент, який твердне і утримує хребець у новому положенні.

Думка експерта

Овчаренко Д.В., лікар-нейрохірург вищої категорії, канд. мед.наук: Іноді пацієнт приходить уже не тільки з болем, а зі зміною постави. Каже, що стало важче тримати спину рівно, з’являється відчуття, що «тягне вперед». Це означає, що хребець вже просів і почав змінювати навантаження. У такій ситуації просто прибрати біль недостатньо. Якщо залишити все як є, сусідні сегменти починають перевантажуватися, і через деякий час проблема повторюється. Саме тому в частині випадків ми обираємо кіфопластику - щоб не тільки стабілізувати хребець, а й частково відновити його висоту і форму.

Показання до кіфопластики

Ми не орієнтуємось тільки на факт перелому. Важливо, чи втратив хребець висоту і чи це вже змінює навантаження. Найчастіше це відбувається при таких станах:

  • остеопоротичні компресійні переломи - коли кістка втрачає щільність, хребець «просідає» і поступово змінює форму;
  • травматичні компресійні переломи - якщо після ушкодження зберігається деформація і вона впливає на положення тіла;
  • патологічні переломи при метастазах - коли кістка руйнується і не витримує навантаження;
  • прогресуючі компресійні переломи - коли навіть без значної травми хребець продовжує втрачати висоту з часом.

Але сам діагноз не є вирішальним. Кіфопластику ми розглядаємо тоді, коли разом із цими станами з’являється деформація - нахил вперед, зміна постави, відчуття, що «спина не тримає».

Якщо форма хребця збережена і проблема тільки в нестабільності, достатньо вертебропластики. Якщо ж хребець уже «просів», потрібно не тільки зафіксувати, а й відновити його висоту.

Як проходить кіфопластика

Процедура виконується під постійним рентген-контролем. Лікар бачить положення інструментів і зміну форми хребця в реальному часі.

Спочатку через прокол вводиться робочий інструмент у тіло хребця. Важливо точно потрапити в центральну частину, тому що саме там формується зона, яка впливає на розподіл навантаження.

Далі встановлюється балон. Його починають роздувати поступово. У цей момент лікар оцінює дві речі: чи піддається тканина і чи змінюється висота хребця.

Якщо хребець «відгукується» і піднімається, це означає, що структура ще зберегла пластичність. У такому випадку формується порожнина, яка дозволяє відновити частину висоти.

Якщо ж тканина щільна і не змінює форму, лікар не намагається досягти ефекту силою. Це важливий момент. Перевищення тиску може призвести до пошкодження структури. У такій ситуації задача змінюється - не відновити форму, а стабілізувати хребець.

Після цього балон видаляється, і в утворений простір вводиться кістковий цемент. Він заповнює порожнину і твердне протягом кількох хвилин.

У цей момент фіксується той результат, який вдалося отримати. Саме цемент утримує хребець у новому положенні і блокує подальший рух.

Щороку у Центрі нейрохірургії хребта та спинного мозку лікарні ім. І. І. Мечникова виконується близько 650 операцій на хребті. Це дає практичний досвід роботи не тільки з типовими клінічними ситуаціями, а й із випадками, де поведінка хребця під час процедури неочевидна і рішення потрібно приймати по ходу втручання. Це важливо, тому що кіфопластика не є «однаковою процедурою» для всіх. У кожному випадку лікар оцінює, чи є сенс відновлювати висоту, чи основна задача - стабілізація.

Що змінюється після кіфопластики

Перші зміни відбуваються ще під час процедури. Коли балон піднімає хребець, змінюється його форма і положення тіла. Після затвердіння цементу цей результат фіксується. Зникає рух у зоні перелому, і біль, який виникав при навантаженні, різко зменшується. Пацієнт це відчуває практично одразу.

Ще одна важлива зміна - розподіл навантаження. Коли висота хребця частково відновлена, зменшується тиск на сусідні сегменти. Це означає, що вони менше перевантажуються, повільніше зношуються і знижується ризик нових переломів поруч.

Повернення до базової активності зазвичай займає кілька днів. Обмеження залежать не стільки від самої процедури, скільки від стану кісткової тканини і причини перелому.

Випадок із практики

Що визначає результат кіфопластики

  • ступінь деформації хребця - якщо він зменшений у висоті, але структура ще збережена, балон може підняти його і змінити форму; якщо деформація виражена і кістка вже «ущільнилась», відновлення буде обмеженим і основний ефект буде від стабілізації;
  • еластичність кісткової тканини - при остеопоротичних переломах тканина ще піддається, тому висоту можна частково відновити; при щільній або перебудованій тканині хребець не реагує на розширення балона, і це визначає обсяг корекції;
  • час від моменту перелому - на ранніх етапах структура рухлива і змінюється під навантаженням, тому корекція ефективніша; якщо перелом існує довго, форма фіксується і можливості відновлення зменшуються;
  • причина ураження - при остеопорозі після стабілізації процес стає контрольованим; при пухлинному руйнуванні тканина може продовжувати змінюватися, тому результат залежить від перебігу основного захворювання;
  • кількість уражених сегментів - якщо перелом один, навантаження після корекції розподіляється більш рівномірно; при множинних змінах загальна біомеханіка хребта продовжує впливати на стан пацієнта;

Обмеження та особливості кіфопластики

Кіфопластика вирішує задачу відновлення висоти і стабілізації, але має чіткі межі.

Якщо хребець вже тривалий час знаходиться у деформованому положенні, його структура змінюється. У такій ситуації балон не може підняти його до початкової форми. Лікар це оцінює під час процедури і не намагається досягти неможливого результату.

Якщо є компресія спинного мозку або нервових корінців, основна проблема - це тиск на нервові структури. У такому випадку першочерговим є їх звільнення, і для цього потрібне відкрите втручання.

Якщо руйнування хребця значне і немає достатньої опори, навіть після введення цементу стабільність буде обмеженою. У таких ситуаціях лікар обирає методи фіксації, які дозволяють відновити опору сегмента.

Для кого кіфопластика найбільш ефективна

Метод дає найкращий результат тоді, коли хребець ще піддається корекції і його форму можна змінити.

Це пацієнти:

  • зі свіжими компресійними переломами, коли тканина ще не «зафіксувалась» у деформованому положенні;
  • з остеопоротичними переломами, які вже призвели до зменшення висоти хребця;
  • зі зміною постави або нахилом вперед, що вказує на перерозподіл навантаження;
  • у ситуаціях, коли деформація прогресує і хребець продовжує втрачати висоту.

Тож, кіфопластика дозволяє не тільки зменшити біль, а й змінити саму геометрію хребця. Саме це важливо у випадках, коли формується деформація і змінюється навантаження. У Центрі нейрохірургії хребта та спинного мозку лікарні ім. І. І. Мечникова є великий  практичний досвід виконання таких втручань у різних клінічних ситуаціях, включаючи складні випадки, де важливо не втратити час і обрати правильну тактику. Зверніться за консультацією, якщо біль у спині супроводжується зміною постави або обмежує рух. Чим раніше визначити причину, тим більше можливостей вплинути на ситуацію і зупинити прогресування захворювання!

FAQ
Автор:
Завідувач центру нейрохірургії хребта та спинного мозку