Вазомоторний риніт
Багато людей роками живуть із постійною закладеністю носа, вважаючи її проявом алергії, наслідком застуди або особливістю організму. Одні вже не виходять з дому без судинозвужувальних крапель, інші роками вважають, що закладеність носа виникає через погоду або є їхньою індивідуальною особливістю. Через це до отоларинголога нерідко звертаються вже тоді, коли нормальне носове дихання стає радше винятком, ніж звичним станом.
Водночас тривале порушення носового дихання впливає значно ширше, ніж здається на перший погляд. Людина гірше спить, швидше втомлюється, прокидається із сухістю в роті, не може нормально переносити фізичне навантаження, а постійне використання крапель поступово формує медикаментозну залежність. Саме тому важливо розібратися, чому виникає вазомоторний риніт, як лікар встановлює його причину та коли консервативного лікування вже недостатньо.
Вазомоторний риніт - це хронічне порушення регуляції тонусу судин слизової оболонки носа, при якому нижні носові раковини надмірно набрякають у відповідь на звичайні подразники, що призводить до стійкого утруднення носового дихання без ознак інфекційного запалення.
Думка експерта
«Найчастіше пацієнти кажуть, що ніс "живе своїм життям": сьогодні закладена одна половина, через годину - інша, а після кількох крапель стає легше лише ненадовго. Саме така мінливість симптомів дуже характерна для вазомоторного риніту. Інша поширена помилка - роками лікуватися судинозвужувальними препаратами, сподіваючись, що проблема мине сама. Насправді чим довше людина залежить від крапель, тим складніше слизовій оболонці повернутися до нормальної роботи», - пояснює Ярослав Соколенко, кандидат медичних наук, лікар-отоларинголог вищої категорії, завідувач відділення отоларингології №1 лікарні імені Мечникова.
Чому виникає вазомоторний риніт
У нормі судини слизової оболонки носа постійно змінюють свій тонус. Це природний механізм, який допомагає зігрівати, очищати та зволожувати повітря перед тим, як воно потрапить у нижні дихальні шляхи. Людина навіть не помічає цієї роботи.
При вазомоторному риніті ця система починає працювати неправильно. Судини занадто легко розширюються, у слизовій оболонці накопичується більше крові, ніж потрібно, нижні носові раковини збільшуються в об'ємі, і просвіт носових ходів звужується. Саме через це виникає відчуття, ніби ніс постійно "закладений", хоча інфекції чи великої кількості слизу може не бути.
Провокувати такі реакції можуть різні чинники. У когось симптоми посилюються при виході з теплого приміщення на холодне повітря, в інших - після гарячої їжі, фізичного навантаження, сильних запахів, тютюнового диму або різкої зміни вологості. У частини пацієнтів важливу роль відіграють гормональні зміни, тривалий стрес чи захворювання вегетативної нервової системи.
Окремою проблемою стає медикаментозний риніт. Якщо людина місяцями користується судинозвужувальними краплями, слизова оболонка поступово перестає підтримувати нормальний тонус судин без ліків. У результаті формується замкнене коло: закладеність змушує використовувати краплі, а краплі підтримують закладеність. (EPOS 2020; American Academy of Otolaryngology-Head and Neck Surgery).
Основні скарги при вазомоторному риніті
Прояви вазомоторного риніту можуть відрізнятися у різних людей, однак найчастіше пацієнти звертаються до лікаря зі схожими скаргами:
- постійна або періодична закладеність носа, яка може переходити з однієї половини носа на іншу;
- утруднене носове дихання без ознак застуди;
- водянисті виділення з носа, особливо після виходу на холодне повітря або контакту з різкими запахами;
- напади чхання без очевидної причини;
- погіршення носового дихання вночі або після тривалого перебування в горизонтальному положенні;
- необхідність регулярно використовувати судинозвужувальні краплі для тимчасового полегшення дихання.
У більшості випадків симптоми посилюються під дією неспецифічних подразників - холодного повітря, різкої зміни температури, тютюнового диму, парфумів, гострої їжі, фізичного навантаження або емоційного стресу. Саме відсутність зв'язку з конкретним алергеном часто допомагає лікарю запідозрити вазомоторний, а не алергічний риніт.
Чим вазомоторний риніт відрізняється від алергічного
На перший погляд ці захворювання можуть проявлятися однаково - закладеністю носа, чханням або водянистими виділеннями. Саме тому багато пацієнтів роками вважають, що мають алергію, хоча насправді причина симптомів інша.
Головна відмінність полягає в тому, що при алергічному риніті симптоми виникають після контакту з конкретним алергеном - пилком рослин, домашнім пилом, шерстю тварин чи іншими речовинами. При вазомоторному риніті реакцію провокують неспецифічні подразники: холодне повітря, різкі запахи, зміна температури, фізичне навантаження, гарячі страви або стрес.
Остаточно відрізнити ці захворювання лише за симптомами не завжди можливо. Саме тому під час обстеження лікар аналізує історію розвитку захворювання, результати ендоскопічного огляду, а за потреби призначає алергологічне обстеження. Це дозволяє встановити правильний діагноз і підібрати лікування, яке буде ефективним саме у вашому випадку.
Чому симптоми постійно змінюються
На відміну від багатьох інших захворювань носа, при вазомоторному риніті самопочуття рідко буває однаковим протягом дня. Вранці людина може прокинутися із повністю закладеною правою половиною носа, удень дихати майже вільно, а ввечері відчувати закладеність уже з іншого боку.
Так відбувається через так званий носовий цикл - природне чергування наповнення кров'ю нижніх носових раковин. У здорової людини ці зміни майже непомітні, але при вазомоторному риніті вони стають значно вираженішими. Будь-який подразник викликає надмірну судинну реакцію, тому навіть зміна положення тіла під час сну або вихід на прохолодне повітря можуть тимчасово погіршити носове дихання.
Саме ця особливість часто вводить пацієнтів в оману. Коли симптоми ненадовго зникають, здається, що проблема вже минула. Проте порушення регуляції судин зберігається, тому закладеність повертається знову.
Як лікар встановлює діагноз
Вазомоторний риніт належить до тих захворювань, які неможливо підтвердити лише за скаргами пацієнта. Закладеність носа може бути проявом алергічного риніту, викривлення носової перегородки, хронічного риносинуситу, поліпів або навіть доброякісних і злоякісних новоутворень. Саме тому перше завдання лікаря - не просто знайти причину утрудненого дихання, а виключити інші стани, які можуть мати схожі симптоми. (EPOS 2020).
Під час консультації отоларинголог детально розпитує, коли саме виникає закладеність, чи змінюється вона протягом доби, що її провокує, скільки часу пацієнт користується судинозвужувальними краплями та чи є супутні алергічні захворювання. Іноді саме історія розвитку симптомів дає більше інформації, ніж результати окремих аналізів.
Після цього лікар оглядає порожнину носа. Найбільше інформації сьогодні дає ендоскопічне дослідження. Тонкий ендоскоп дозволяє побачити ті ділянки, які залишаються недоступними під час звичайного огляду. Лікар оцінює стан слизової оболонки, розміри нижніх носових раковин, положення носової перегородки, наявність поліпів, ознак запалення або інших анатомічних змін. Це особливо важливо перед вибором лікування, адже однакові скарги можуть мати зовсім різні причини.
У відділенні отоларингології лікарні імені Мечникова №1 для таких обстежень використовують ендоскопічні системи Karl Storz. Висока якість зображення дозволяє детально оцінити навіть невеликі зміни слизової оболонки та точніше визначити, що саме підтримує порушення носового дихання.
Якщо після огляду залишаються сумніви щодо природи захворювання, лікар може рекомендувати додаткові обстеження. Залежно від клінічної ситуації це можуть бути алергологічні тести, лабораторні дослідження або комп'ютерна томографія навколоносових пазух. КТ не підтверджує вазомоторний риніт, але допомагає виключити захворювання пазух, які можуть потребувати зовсім іншої тактики лікування.
Як лікар обирає тактику лікування
Вазомоторний риніт розвивається поступово, тому і підхід до лікування також має бути поетапним. Якщо слизова оболонка ще не зазнала незворотних змін, лікар насамперед намагається зменшити її надмірну судинну реактивність та усунути чинники, які підтримують захворювання.
Насамперед це стосується пацієнтів, які тривалий час користуються судинозвужувальними краплями. Відмовитися від них буває непросто, адже в перші дні закладеність нерідко навіть посилюється. Саме тому лікар підбирає схему лікування, яка допомагає слизовій оболонці поступово відновити нормальну роботу без постійної медикаментозної стимуляції.
Залежно від клінічної ситуації можуть використовуватися інтраназальні кортикостероїди, сольові розчини для догляду за слизовою оболонкою або інші препарати, якщо вони відповідають причині симптомів. Якщо виявлено алергічний компонент, тактика лікування буде відрізнятися від лікування класичного вазомоторного риніту. (ARIA Guidelines; EPOS 2020).
Оцінювати результат потрібно не через один-два дні, а після повного курсу лікування. Якщо носове дихання відновлюється, а потреба у краплях зникає, оперативне втручання не потрібне.
Коли лікар рекомендує вазотомію
Іноді навіть правильно підібране медикаментозне лікування не повертає вільного носового дихання. Найчастіше це трапляється тоді, коли нижні носові раковини вже тривалий час перебувають у стані хронічного збільшення, а їхня тканина структурно змінюється.
У такій ситуації проблема полягає вже не лише в роботі судин. Нижні носові раковини стають настільки об'ємними, що механічно звужують носові ходи навіть тоді, коли гострого набряку вже немає. Саме тому людина може постійно відчувати закладеність незалежно від погоди чи часу доби.
У таких випадках лікар може рекомендувати вазотомію - втручання, під час якого зменшують об'єм тканини нижніх носових раковин, зберігаючи слизову оболонку та її природні функції. Мета вазотомії - зменшити об'єм нижніх носових раковин настільки, щоб відновити нормальне носове дихання, водночас зберігши слизову оболонку, яка очищує, зігріває та зволожує повітря.
У відділенні отоларингології №1 лікарні імені Мечникова такі втручання за наявності показань виконують із використанням сучасних ендоскопічних та радіохвильових технологій. Ендоскоп забезпечує постійний візуальний контроль операційного поля, а радіохвильове обладнання дає змогу працювати точніше в товщі тканин, зменшуючи їх травматизацію та кровоточивість.
Чи можна одночасно усунути інші причини закладеності носа
Так. Саме тому перед операцією лікар завжди оцінює всю порожнину носа, а не лише стан нижніх носових раковин.
Наприклад, у пацієнта можуть одночасно поєднуватися вазомоторний риніт і викривлення носової перегородки. Якщо усунути лише набряк нижніх носових раковин, але залишити виражену деформацію перегородки, носове дихання може покращитися лише частково.
Подібна ситуація можлива і при поєднанні вазомоторного риніту з поліпами носа або хронічними захворюваннями навколоносових пазух. Саме тому остаточний план лікування формується лише після повного ендоскопічного обстеження. У деяких клінічних ситуаціях лікар може рекомендувати виконати кілька втручань за одну операцію, щоб усунути всі анатомічні причини порушення носового дихання одразу.
Чим небезпечний вазомоторний риніт без лікування
Сам по собі вазомоторний риніт не належить до захворювань, які безпосередньо загрожують життю. Проте це не означає, що його можна ігнорувати. Якщо носове дихання залишається порушеним роками, проблема поступово виходить за межі носової порожнини.
Через постійну закладеність людина починає переважно дихати ротом. Це порушує природне очищення, зігрівання та зволоження повітря, збільшує сухість слизових оболонок, може сприяти частішим запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів, погіршенню якості сну та хронічній втомі.
Не менш серйозною проблемою є медикаментозна залежність від судинозвужувальних крапель. З часом вони перестають діяти так ефективно, як раніше, тому людина змушена використовувати їх дедалі частіше. У результаті формується медикаментозний риніт, який підтримує хронічний набряк слизової оболонки й суттєво ускладнює подальше лікування.
Крім того, тривале порушення носового дихання може призводити до стійких структурних змін нижніх носових раковин. У таких випадках можливості консервативної терапії стають обмеженими, а для відновлення нормального носового дихання вже може знадобитися хірургічне лікування.
Тож, якщо закладеність носа триває місяцями, змушує вас постійно користуватися судинозвужувальними краплями або заважає нормально спати й дихати, не варто сприймати це як звичний стан. Причину таких симптомів можна встановити лише після огляду отоларинголога. А якщо консервативне лікування вже не допомагає, лікар пояснить, чи справді у вашому випадку є показання до хірургічного втручання та яке лікування дасть найбільшу користь.
