Мікроларингоскопія

Що таке мікроларингоскопія

Мікроларингоскопія - це ендоскопічне дослідження та хірургічне втручання на гортані, яке лікар проводить під загальною анестезією за допомогою операційного мікроскопа і спеціальних мікроінструментів для точної діагностики, біопсії або видалення патологічно змінених тканин із максимальним збереженням голосової функції.

Думка експерта

Завідувач ЛОР-відділення №1, кандидат медичних наук Ярослав Борисович Соколенко:

«Найбільше розчаровує, коли після мікроларингоскопії ми отримуємо гістологічний висновок і розуміємо, що якби пацієнт звернувся кількома місяцями раніше, обсяг лікування міг би бути значно меншим. Захриплість сама по собі не є небезпечною, але вона часто стає першим і тривалий час єдиним сигналом захворювань гортані. Ігнорувати цей симптом - означає втрачати час, який іноді має вирішальне значення».

Головне про мікроларингоскопію

1. Коли потрібна мікроларингоскопія. Процедуру рекомендують при тривалій захриплості, доброякісних утвореннях голосових зв'язок, підозрі на передракові зміни, ранні форми пухлин гортані або коли необхідно виконати біопсію для уточнення діагнозу.
2. Як проходить процедура. Лікар вводить спеціальний ларингоскоп через ротову порожнину, після чого під операційним мікроскопом детально оглядає гортань і за потреби одразу видаляє патологічне утворення або бере тканину на гістологічне дослідження.
3. Чи потрібні зовнішні розрізи. Ні. Мікроларингоскопію виконують через природні дихальні шляхи, тому на шиї чи обличчі не залишається післяопераційних рубців.
4. Скільки триває операція. Залежно від мети втручання процедура зазвичай займає від 20 до 60 хвилин, а при складніших патологіях може тривати довше.
5. Коли відновлюється голос. Терміни залежать від характеру захворювання та обсягу втручання. Після невеликих операцій голос часто починає покращуватися вже протягом перших днів, тоді як після більш об'ємних втручань повне відновлення може тривати кілька тижнів.
6. Чи завжди потрібна операція. Ні. Якщо зміни пов'язані із запаленням або перенапруженням голосу, лікар може рекомендувати консервативне лікування. Мікроларингоскопію виконують тоді, коли патологічне утворення потрібно видалити або його природу неможливо достовірно визначити без гістологічного дослідження.

Чому звичайного огляду іноді недостатньо

Під час консультації ЛОР-лікар оглядає ротоглотку та може оцінити стан гортані за допомогою непрямої або гнучкої ендоскопії. У більшості випадків цього достатньо для встановлення діагнозу. Проте голосові зв'язки мають дуже складну будову, а деякі патологічні зміни вимірюються лише кількома міліметрами.

Наприклад, невеликий поліп, кіста, рубцеві зміни після перенесеного запалення або початкові диспластичні процеси можуть виглядати майже однаково. Водночас тактика лікування для кожного з цих станів буде різною. Саме тому лікарю потрібно побачити поверхню слизової оболонки під значним збільшенням і оцінити навіть найдрібніші деталі.

Особливо важливо це для людей, професія яких пов'язана з голосом. Вчителі, співаки, диктори, викладачі чи оператори контакт-центрів можуть відчувати лише незначну зміну тембру або швидку втому голосу, хоча патологічний процес уже починає прогресувати.

У яких випадках лікар рекомендує мікроларингоскопію

Ця процедура не є методом первинного обстеження. До неї переходять тоді, коли попередній огляд показав зміни, які потрібно детально дослідити або одразу усунути.

Найчастіше мікроларингоскопію рекомендують при:

• тривалій захриплості, яка не минає понад три-чотири тижні;
• поліпах, вузликах або кістах голосових зв'язок;
• папіломах гортані;
• підозрі на лейкоплакію чи дисплазію слизової оболонки;
• необхідності виконати біопсію підозрілої ділянки;
• доброякісних пухлинах гортані;
• підозрі на ранні злоякісні новоутворення;
• рубцевих змінах після травм або попередніх операцій;
• сторонніх тілах, які неможливо безпечно видалити іншим способом.

Які захворювання можна виявити або лікувати під час процедури

Мікроларингоскопія охоплює широкий спектр патологій гортані. Найчастіше під час неї виявляють доброякісні утворення, які поступово змінюють вібрацію голосових зв'язок і спричиняють стійку захриплість.

До них належать поліпи, кісти, вузлики, папіломи, гранульоми та інші локальні зміни слизової оболонки. Деякі з них формуються після тривалого голосового навантаження, інші виникають унаслідок хронічного подразнення, гастроезофагеального рефлюксу або інфікування вірусом папіломи людини.

Окрему групу становлять передракові зміни слизової оболонки - дисплазія та лейкоплакія. Вони не завжди викликають виражені симптоми, проте саме раннє виявлення значно впливає на подальшу тактику лікування і прогноз. Тому під час мікроларингоскопії лікар може взяти невеликий фрагмент тканини для гістологічного дослідження, яке дає остаточну відповідь щодо характеру клітин. (European Society for Medical Oncology)

Як проходить мікроларингоскопія

Перед втручанням пацієнт проходить стандартне передопераційне обстеження, після чого лікар-анестезіолог підбирає найбезпечніший варіант загальної анестезії. Коли пацієнт засинає, ЛОР-хірург обережно вводить через ротову порожнину спеціальний ларингоскоп.

Після того як гортань стає доступною для огляду, лікар встановлює операційний мікроскоп. Багаторазове оптичне збільшення дає змогу побачити найдрібніші особливості слизової оболонки, судинного малюнка та країв голосових зв'язок. Саме на цьому етапі часто стає зрозуміло, чи йдеться про звичайний поліп, кісту, рубцеві зміни або ділянку, яка потребує гістологічного дослідження.

Далі тактика залежить від того, з якою метою проводять мікроларингоскопію. Якщо головне завдання - уточнити діагноз, лікар бере невеликий фрагмент тканини для лабораторного аналізу. Якщо ж причина симптомів уже встановлена, він одразу видаляє патологічне утворення, використовуючи спеціальні мікроінструменти. Кожен рух виконується під постійним оптичним контролем, щоб максимально зберегти здорові тканини, які беруть участь у формуванні голосу.

У ЛОР-відділенні №1 лікарні імені Мечникова для таких втручань використовують ендоскопічні системи та інструменти Karl Storz. Якісна оптика дає можливість добре бачити навіть невеликі утворення та працювати в дуже обмеженому просторі гортані. У разі потреби хірург також застосовує сучасні коагуляційні системи, які допомагають швидко зупиняти дрібні кровотечі й підтримувати добру візуалізацію операційного поля.

Скільки триває операція

Тривалість мікроларингоскопії залежить від її мети. Якщо потрібно лише виконати біопсію, втручання може займати близько 20-30 хвилин. Видалення поліпів, кіст або інших утворень зазвичай потребує від 30 до 60 хвилин. При складніших змінах або поширених папіломатозних процесах операція може тривати довше.

Після завершення втручання пацієнта переводять до палати пробудження, де медичний персонал контролює відновлення після анестезії. У більшості випадків уже через кілька годин людина може самостійно ходити, пити воду та поступово повертатися до звичайної активності. Тривалість перебування у стаціонарі визначає лікар залежно від обсягу операції та загального стану пацієнта.

Які ризики існують

Мікроларингоскопія належить до малотравматичних втручань, однак повністю виключити ризики неможливо. Їхня ймовірність значною мірою залежить від характеру патології, обсягу операції та загального стану здоров'я пацієнта.

У перші дні після втручання можливі помірний біль у горлі, відчуття подразнення під час ковтання або тимчасове посилення захриплості. Такі симптоми пов'язані з контактом інструментів зі слизовою оболонкою гортані та зазвичай поступово зникають.

Рідше виникають кровотеча, інфікування післяопераційної ділянки або утворення рубця на голосовій зв'язці. Для людини це може означати більш тривале відновлення голосу або потребу в додатковому лікуванні. Саме тому під час операції хірург працює під оптичним збільшенням, намагаючись видалити лише патологічно змінені тканини та максимально зберегти нормальну будову голосових зв'язок. (American Academy of Otolaryngology - Head and Neck Surgery)

Наші можливості

ЛОР-відділення №1 лікарні імені Мечникова спеціалізується на ендоскопічній хірургії верхніх дихальних шляхів, зокрема на втручаннях на гортані різної складності. Команда відділення працює як із плановими пацієнтами, так і цілодобово надає допомогу цивільним і військовим із тяжкими травмами ЛОР-органів. Значний досвід реконструктивних операцій після вогнепальних і мінно-вибухових поранень сформував високі вимоги до точності роботи з делікатними тканинами, що має особливе значення і під час мікроларингоскопічних втручань.

Як відновлюється голос після мікроларингоскопії

Перші години після операції голос зазвичай залишається ослабленим. Це природна реакція тканин на втручання, адже навіть дуже делікатна робота на голосових зв'язках супроводжується незначним післяопераційним набряком. Саме він тимчасово змінює їхню здатність вільно коливатися під час розмови.

Швидкість відновлення залежить від того, яку патологію видаляли та який обсяг тканин був залучений до операції. Після невеликої біопсії або видалення маленького поліпа голос часто починає покращуватися вже протягом перших днів. Якщо втручання було більш об'ємним або стосувалося значної частини голосової зв'язки, процес відновлення може тривати кілька тижнів. (European Laryngological Society)

У цей період дуже важливо дати тканинам можливість загоїтися. Саме тому лікар може рекомендувати тимчасове голосове обмеження. Йдеться не лише про спів чи гучну розмову. Навіть тривале шепотіння здатне створювати додаткове навантаження на голосові зв'язки, тому режим використання голосу визначають індивідуально після операції.

Що потрібно робити після виписки

Після повернення додому більшість пацієнтів не потребують складного догляду. Основне завдання - створити умови, за яких слизова оболонка гортані відновиться без зайвого подразнення.

У перші дні лікар зазвичай рекомендує:

• дотримуватися призначеного голосового режиму;
• підтримувати достатній питний режим;
• уникати куріння та алкоголю;
• не вживати надто гарячу або дуже гостру їжу;
• тимчасово обмежити інтенсивні фізичні навантаження;
• прийти на контрольний огляд у визначений термін.

Якщо після виписки з'являється виражене утруднення дихання, значна кровотеча або різке погіршення самопочуття, необхідно негайно звернутися до лікаря. Такі ситуації трапляються рідко, однак потребують швидкої оцінки фахівця.

Коли можна повернутися до звичного життя

Побутова активність зазвичай відновлюється досить швидко. Уже через один-два дні більшість людей можуть виконувати звичайні домашні справи, якщо вони не пов'язані зі значним фізичним навантаженням.

Повернення до роботи залежить насамперед від професії. Якщо діяльність не потребує активного використання голосу, лікар може дозволити працювати вже через кілька днів. Викладачам, співакам, акторам, дикторам та іншим представникам голосових професій часто потрібен довший період відновлення. Перед повноцінним поверненням до професійного навантаження лікар оцінює, як загоїлися голосові зв'язки та чи повністю відновилася їхня рухливість.

 Приклад із практики

СОКОЛЕНКОЯрослав Борисович 

Завідувач відділення отоларингологічного № 1

До отоларинголога Мечнікова звернувся 56-річний чоловік, який працював майстром виробничого навчання. Захриплість турбувала його майже пів року. Лікування від хронічного ларингіту, інгаляції та кілька курсів протизапальних препаратів давали лише короткочасне полегшення. Болю не було, тому пацієнт не вважав проблему серйозною.

Під час ендоскопічного огляду лікарі виявили невелике утворення на одній із голосових зв'язок. Воно мало нерівну поверхню, але за зовнішнім виглядом неможливо було впевнено визначити його характер. Вирішено не обмежуватися спостереженням, а виконати мікроларингоскопію з одночасним видаленням утворення та обов'язковим гістологічним дослідженням.

Під час операції патологічну ділянку вдалося видалити повністю із максимальним збереженням навколишніх тканин. Гістологічний аналіз підтвердив тяжку дисплазію без ознак інвазивного росту. Це означало, що зміни були виявлені ще до розвитку злоякісної пухлини. Після загоєння голос практично повністю відновився, а подальше лікування обмежилося регулярними контрольними оглядами без необхідності більш об'ємної операції чи променевої терапії.

Тож тривала захриплість не завжди є наслідком застуди чи перевтоми голосу. Якщо симптом зберігається протягом кількох тижнів або постійно повертається, варто пройти повноцінне обстеження. У багатьох випадках саме мікроларингоскопія допомагає остаточно з'ясувати причину змін, своєчасно видалити патологічне утворення або підтвердити діагноз, від якого залежить подальше лікування. Чим раніше лікар оцінить стан гортані, тим більше шансів зберегти голос і уникнути розвитку більш серйозних захворювань!