FESS-хірургія

Що таке FESS-хірургія

FESS-хірургія (Functional Endoscopic Sinus Surgery) - це функціональна ендоскопічна операція на носовій порожнині та навколоносових пазухах, під час якої ЛОР-хірург через природні носові ходи усуває патологічні тканини або анатомічні перешкоди, відновлює доступ до уражених ділянок і зберігає максимально можливий обсяг здорової слизової оболонки без зовнішніх розрізів.

Думка експерта

«Раніше обсяг операції часто визначали за принципом: що більше патологічних тканин видалити, то надійнішим буде результат. Ендоскопічна хірургія змінила це мислення. Сьогодні хірург спочатку визначає, яка саме структура підтримує захворювання, а потім усуває лише те, що справді потрібно. В одному випадку достатньо розширити природний отвір пазухи, в іншому - видалити поліпи, відкрити кілька пазух або забезпечити доступ до патологічного утворення. FESS - це не одна стандартна операція для всіх, а технологія, за допомогою якої обсяг втручання адаптують до конкретної анатомії та захворювання пацієнта», - пояснює завідувач відділення отоларингології №1 лікарні ім. І.І. Мечникова, кандидат медичних наук, лікар вищої категорії Ярослав Борисович Соколенко.

Головне про FESS-хірургію

1. При яких захворюваннях застосовують FESS. Вона може бути частиною лікування хронічного риносинуситу з поліпами або без них, грибкового ураження пазух, мукоцеле, окремих доброякісних утворень, сторонніх тіл, ускладнень запального процесу та інших патологій носа й навколоносових пазух.
2. Як проходить операція. ЛОР-хірург вводить у носову порожнину тонкий ендоскоп із камерою та виконує всі маніпуляції спеціальними інструментами під постійним візуальним контролем. Зовнішні розрізи у більшості випадків не потрібні.
3. У чому полягає функціональний принцип. Хірург намагається усунути патологічні зміни та відкрити необхідні ділянки, зберігши здорову слизову оболонку, яка відповідає за природне очищення, зволоження й захист носової порожнини та пазух.
4. Чи залишаються рубці. Зазвичай ні. Операцію виконують через природні носові ходи, тому видимих розрізів на обличчі не залишається.
5. Скільки триває операція. Тривалість залежить від кількості анатомічних зон, у яких працює хірург, характеру патології та необхідності додаткових втручань. Обмежена операція може тривати близько 30-60 хвилин, тоді як складне поширене втручання потребує більше часу.

Чим FESS відрізняється від традиційних операцій

Різниця починається з того, як хірург бачить операційне поле. Під час традиційного втручання огляд глибоких і вузьких ділянок був обмежений прямою лінією зору. Щоб дістатися до патологічного осередку, лікарю нерідко доводилося створювати ширший хірургічний доступ і травмувати тканини, які безпосередньо не були уражені.

Ендоскоп має тонку оптичну трубку з камерою та джерелом світла. Лікар може вводити його через носовий хід, наближати до потрібної ділянки й оглядати її під збільшенням на моніторі. Ендоскопи з різними кутами огляду дають змогу бачити структури, розташовані за анатомічними виступами або в глибині пазухи, не розширюючи доступ лише заради кращого огляду.

Це змінює сам характер операції. Хірург не працює орієнтовно у вузькому просторі, а постійно бачить положення інструмента, межі патологічної тканини, слизову оболонку, кісткові структури та природні отвори пазух. Завдяки цьому він може точніше визначити, які тканини потрібно видалити, а які слід зберегти.

Чому операцію називають функціональною

Слово «функціональна» означає, що хірург враховує природну роботу носової порожнини та навколоносових пазух. Їхня слизова оболонка постійно утворює секрет, затримує частинки пилу й мікроорганізми, а мікроскопічні війки переміщують слиз у напрямку природних шляхів відтоку.

Якщо видалити велику ділянку здорової слизової оболонки без необхідності, природне очищення може порушитися. Тому під час FESS лікар зберігає тканини, які залишаються життєздатними та здатними виконувати свою функцію. Видаленню підлягають поліпи, патологічні утворення, незворотно змінена слизова, окремі кісткові перегородки або інші структури, які перекривають доступ чи підтримують захворювання.

Що може зробити хірург під час FESS

FESS - це загальна назва ендоскопічного підходу. Під час FESS хірург може:

• розширити природне сполучення верхньощелепної пазухи з носовою порожниною;
• відкрити й очистити клітини решітчастого лабіринту;
• сформувати доступ до лобової або клиноподібної пазухи;
• видалити поліпозні тканини;
• розкрити мукоцеле та відновити відтік його вмісту;
• видалити грибкові маси, стороннє тіло або локальне патологічне утворення;
• забезпечити дренування пазухи при окремих гнійних ускладненнях;
• отримати матеріал для гістологічного дослідження;
• створити ендоскопічний доступ до глибших анатомічних структур у складніших клінічних ситуаціях.

Перелік можливих етапів не означає, що їх виконують під час кожної операції. Обсяг FESS завжди визначають індивідуально залежно від діагнозу, поширеності процесу та анатомічних особливостей пацієнта.

Коли застосовують FESS-хірургію

Найвідомішим показанням до FESS є хронічний риносинусит з поліпами або без них, при якому симптоми зберігаються попри належне медикаментозне лікування, а ендоскопія чи комп’ютерна томографія підтверджують патологічні зміни. Проте цим можливості ендоскопічної хірургії не обмежуються.

Метод також застосовують при:

• поліпозних процесах носа та навколоносових пазух;
• рецидивних гострих риносинуситах за наявності об’єктивно підтвердженої причини;
• алергічному грибковому риносинуситі;
• грибковому тілі пазухи;
• мукоцеле;
• однобічному затемненні пазухи, якщо потрібно уточнити його походження або видалити патологічний вміст;
• окремих доброякісних утвореннях носа та пазух;
• сторонніх тілах, зокрема стоматологічного походження;
• ускладненнях запального процесу, які поширюються за межі пазух;
• необхідності ендоскопічного доступу до важкодоступних анатомічних зон.

Можливості FESS-хірургії у лікарні ім. І.І. Мечникова

Основним напрямком роботи відділення отоларингології №1 є хірургія носа та навколоносових пазух. Лікарі виконують малоінвазивні ендоскопічні втручання з використанням ендоскопічних стійок та інструментів Karl Storz, шейверних і сучасних коагуляційних систем.

Ендоскопічна стійка передає збільшене зображення операційної зони на монітор. Це особливо важливо під час роботи в решітчастому лабіринті, клиноподібній і лобовій пазухах, де хірургічне поле обмежене, а поруч розташовані очниця, основа черепа, зоровий нерв і великі судини.

Шейверна система має тонку обертову насадку, яка подрібнює та одночасно видаляє патологічну тканину. Хірург може поступово прибирати поліпи під візуальним контролем, не перекриваючи огляд операційного поля великими фрагментами тканини. Коагуляційне обладнання використовують для контролю кровотечі, оскільки навіть невелика кількість крові у вузькому просторі може погіршити видимість і ускладнити точну роботу.

Як проходить FESS-операція

Планування операції починається задовго до того, як пацієнт потрапляє в операційну. ЛОР-хірург аналізує результати ендоскопічного огляду, комп'ютерної томографії та інших обстежень, щоб визначити точне розташування патологічного процесу, його поширеність і структури, які необхідно зберегти. На відміну від багатьох традиційних операцій, під час FESS немає стандартного алгоритму, однакового для всіх пацієнтів. План втручання завжди формується індивідуально.

Після введення пацієнта в наркоз лікар вводить у порожнину носа тонкий жорсткий ендоскоп із джерелом світла та камерою високої роздільної здатності. Зображення виводиться на великий монітор із багаторазовим збільшенням, що дозволяє детально бачити навіть найдрібніші анатомічні структури.

У деяких випадках під час однієї операції лікар може одночасно виконати септопластику, корекцію носових раковин або інші ендоскопічні втручання, якщо вони необхідні для досягнення оптимального результату. Таке рішення приймають індивідуально після повного обстеження пацієнта.

Чи завжди FESS означає невелику операцію

Назва «малоінвазивна» іноді створює хибне враження, що FESS завжди є нескладною та короткою процедурою. Насправді малоінвазивність характеризує спосіб доступу, а не обсяг самого втручання.

Наприклад, при локальному патологічному процесі операція може обмежуватися роботою лише в межах однієї пазухи. Водночас у пацієнтів із поширеним поліпозом, багатосинусним ураженням або складними анатомічними змінами хірургу доводиться працювати одразу в кількох пазухах, відновлюючи їхню функцію в межах одного втручання.

Тому тривалість, складність і післяопераційне відновлення визначаються насамперед характером захворювання, а не самим фактом використання ендоскопічної технології. Саме з цієї причини остаточний план операції лікар формує лише після повного обстеження та аналізу комп'ютерної томографії.

Можливі ризики та ускладнення

Як і будь-яке хірургічне втручання, FESS не є повністю позбавленою ризиків. Водночас завдяки сучасній ендоскопічній техніці та багаторазовому збільшенню більшість операцій проходять без серйозних ускладнень.

Найчастіше після втручання спостерігаються:

• тимчасова закладеність носа;
• незначні кров'янисті виділення;
• утворення кірочок;
• післяопераційний набряк слизової оболонки.

Ці прояви вважаються нормальною частиною процесу загоєння та поступово минають.

Значно рідше можуть виникати післяопераційні кровотечі, інфекційні ускладнення, формування внутрішньоносових спайок або повторне розростання поліпів у пацієнтів із поліпозним процесом. Саме тому важливо не пропускати контрольні огляди навіть за хорошого самопочуття.

Особливу увагу під час FESS приділяють анатомічним структурам, що розташовані поруч із навколоносовими пазухами. Очниці, основа черепа, зоровий нерв і великі судини знаходяться на незначній відстані від операційного поля. Використання сучасних ендоскопічних систем, високоякісної оптики та спеціалізованих інструментів дозволяє чітко розпізнавати ці структури й виконувати операцію максимально безпечно (EPOS 2020; AAO-HNS).

 Приклад із практики

СОКОЛЕНКОЯрослав Борисович 

Завідувач відділення отоларингологічного № 1

До ЛОР-відділення №1 лікарні ім. І.І. Мечникова направлений 52-річний чоловік зі скаргами на постійну закладеність носа, відсутність нюху та повторні запальні процеси, які тривали понад два роки. Попереднє лікування включало численні курси медикаментозної терапії, однак покращення було лише тимчасовим.

Під час ендоскопічного огляду лікарі виявили поширений поліпозний процес, а комп'ютерна томографія підтвердила ураження кількох навколоносових пазух. Крім поліпів, обстеження показало порушення природної вентиляції та дренажу, що підтримувало хронічний запальний процес.

Після комплексного обстеження пацієнтові виконали FESS-хірургію. Під час операції хірурги видалили поліпозні тканини, відновили прохідність природних шляхів відтоку та максимально зберегли здорову слизову оболонку.

Післяопераційний період проходив без ускладнень. Уже через кілька тижнів пацієнт відзначив значне покращення носового дихання, а згодом почав поступово відновлюватися нюх. Після завершення реабілітації він продовжив підтримувальне лікування та регулярне спостереження, що дозволило зберегти досягнутий результат.

Тож, сьогодні FESS-хірургія є не просто сучасною методикою виконання операцій, а цілою філософією лікування захворювань носа й навколоносових пазух. Її головна перевага полягає не лише у відсутності зовнішніх розрізів чи меншій травматичності, а насамперед у можливості точно працювати в складних анатомічних ділянках, максимально зберігаючи здорові тканини та природну функцію пазух. Якщо сучасні методи діагностики показують, що проблему вже неможливо ефективно усунути консервативним лікуванням або патологія потребує хірургічного втручання, функціональна ендоскопічна хірургія дозволяє виконати його максимально точно, безпечно та відповідно до сучасних міжнародних стандартів лікування.