«Порівняно з тим, що було, я в раю…» — Василь після полону

Про що мріють у ворожому полоні…

Там, де людська гідність щодня піддавалася тортурам і знущанням, звичайний шматочок хліба ставав чимось святим.

А вранці снилися тортики та рідна домівка. Єдиним променем світла і можливістю вистояти був лист від мами.

Сьогодні Василь вчиться заново сприймати звичайне життя. «Порівняно з тим, що було, я в раю».

Лікарі Мечникова роблять усе можливе, аби загоїти не лише тілесні рани, а і повернути відчуття безпеки та тепла.